Експерти розібрали 800-сторінковий проєкт Цивільного кодексу: загрози для власності та оборони

Масштабний законопроєкт — новий Цивільний кодекс України обсягом у 800 сторінок — викликав бурхливу дискусію серед правників. Переважна більшість експертів наголошує на необхідності суттєвого доопрацювання документа, щоб мінімізувати правові ризики для громадян, бізнесу та держави. Частина фахівців взагалі не бачить підстав для кардинальних змін чинного законодавства.

Фахове обговорення законопроєкту №11168 відбулося у пресцентрі «Київінформ». Подія зібрала народних депутатів, депутатів Київської міської ради, провідних адвокатів, науковців, нотаріусів, представників громадськості та ЗМІ, які впродовж двох годин вели дискусію щодо документа.

У процесі обговорення фахівці виокремили низку критичних зауважень до законопроєкту. Попри свій значний обсяг, він був прийнятий у першому читанні в стислі терміни. На думку учасників, поточна редакція містить правові конструкції, здатні створити загрози для права власності, свободи слова та оборонного сектору.

Відкриваючи дискусію, модераторка заходу, депутатка Київради (фракція «Європейська солідарність») Вікторія Пташник наголосила, що Цивільний кодекс — це «конституція приватного життя», за якою громадяни та бізнес живуть щодня. Але законодавці намагаються поспіхом ухвалити документ, який викликає дуже багато запитань в експертному середовищі.

«Сьогодні ми ініціювали це експертне обговорення, оскільки я особисто зіткнулася з тривожною тенденцією: жоден із десятків народних депутатів, до яких я зверталася, так і не зміг чітко пояснити — за що саме він проголосував у першому читанні. Це свідчить про те, що документ такого обсягу та складності приймається без належного усвідомлення його наслідків самими народними обранцями», — зазначила Вікторія Пташник.

За словами депутатки, чинний Цивільний кодекс 2003 року був результатом багаторічної праці провідних експертів. Головна ж проблема законопроєкту №11168 — це відсутність аналогічної широкої професійної дискусії. «Коли реформа такого масштабу приймається без постатейного аналізу та належного часу на опрацювання, виникають ризики системних правових колізій. Цивільний кодекс має бути прогнозованим інструментом, а не джерелом нових правових спорів», — наголосила Вікторія Пташник.

Народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що поточна редакція готувалася кулуарно, без належних консультацій та без постатейного висновку Європейської комісії. Вона додала, що Міністерство юстиції не встигло надати ґрунтовний аналіз документа.

«Виникає чимало запитань, і головне серед них — чому встановлено такі стислі терміни? Чому до обговорення не залучили Асоціацію міст України, представників громад, адвокатуру, нотаріат та, найголовніше, суддів, яким безпосередньо доведеться застосовувати ці норми на практиці?» — зауважив співавтор ініціативи щодо експертного обговорення, депутат Київради (фракція «УДАР») Віктор Домагальський.

Віктор Домагальський звернув увагу на міжнародну практику, де цивільні кодекси є стабільними актами, перевіреними століттями. Наприклад, у Франції Кодекс Наполеона діє з 1804 року, у Німеччині — з 1900-го. Натомість в Україні документ на 800 сторінок, зареєстрований 9 квітня, вже 28 квітня був прийнятий за основу. «Така швидкість у фундаментальному законодавстві є невиправданою», — наголошує експерт.

Одним із найбільш резонансних нововведень стало впровадження так званого «права на забуття». Експертка з питань фінансів та співавторка проєкту Митного кодексу України Тетяна Острікова-Чмерук детально роз’яснила, як ця норма може стати «індульгенцією» для корупціонерів.

Стаття 328 дозволяє особам вимагати видалення інформації про себе з пошукових систем, якщо вона стала «неактуальною» або «втратила суспільний інтерес». На практиці це означає, що фігуранти гучних розслідувань, які формально не є держслужбовцями, зможуть зачистити інтернет від згадок про свої схеми. Це вдарить по роботі антикорупційних сервісів на кшталт YouControl чи OpenDataBot.

Нотаріус Дмитро Кирилюк та Тетяна Острікова звернули увагу на небезпечне поєднання трьох нових інститутів: «права посідання», пріоритету першого запису в реєстрі та права на забуття. На думку правозахисниці, в країні, де значна частина нерухомості досі обліковується в паперових книгах БТІ, реєстраційний пріоритет стає ідеальним інструментом для легалізації рейдерства.

Впровадження критерію «доброзвичайності» в інтелектуальну власність може стати справжнім шоком для оборонного сектору. Адвокат та патентний повірений Олександр Мамуня пояснив, що автори пропонують реєструвати винаходи лише за умови їх відповідності «етичним нормам та стандартам поведінки в суспільстві». Оскільки зброя та засоби ураження за своєю природою не відповідають «етичним стандартам», галузь MilTech ризикує залишитися без правової охорони.

Гуманітарний блок кодексу також зазнав нищівної критики. Народна депутатка Наталія Піпа зазначила, що замість «знерадянщення», автори пропонують надмірне втручання держави у приватне життя: від обмеження репродуктивних прав жінок до встановлення обов’язкових термінів «примирення» при розлученні. Активістка Христина Морозова додала, що норми про обмеження дієздатності через психологічні стани (як-от депресія чи ПТСР) та обмеження доступу військових до свого «цифрового образу» є дискримінаційними.

Професор Олег Подцерковний підкреслив, що спроба зробити Цивільний кодекс «головним актом», що стоїть над усіма іншими законами приватного права, руйнує принцип рівності законів.

«Така концепція є повністю відірваною від реалій: вона змусить законодавців одномоментно переписувати шалену кількість чинних правових норм — у земельному, житловому законодавстві, у сфері інтелектуальної власності та багатьох інших. Замість обіцяного прогресу ми ризикуємо отримати правовий хаос, втрату роками напрацьованої судової практики та дестабілізацію всього бізнес-середовища», — переконаний науковець.

Професор Олег Подцерковний також зауважив, що питання необхідності прийняття нового кодифікованого акту є дискусійним, адже чинний Цивільний кодекс 2003 року досі успішно регулює правовідносини. Замість радикального зламу системи, він пропонує шлях точкових змін, адаптуючи окремі норми до вимог часу.

Підсумком зустрічі стала згадка про безпрецедентний суспільний резонанс: петиція до Президента з вимогою ветувати проєкт набрала необхідні 25 000 голосів менш ніж за 13 годин. Це свідчить про те, що суспільство бачить у новому кодексі не реформу, а «ящик Пандори», який несе загрози безпеці, власності та демократичним свободам у час війни. Спікери закликали владу зупинити процес прийняття та розпочати реальний діалог із професійними спільнотами для повного перегляду документа.

Нагадаємо, що 28 квітня 2026 року Верховна Рада на пленарному засіданні прийняла у першому читанні за основу проєкт Цивільного кодексу України, реєстр. №15150. Згідно з законопроєктом, приватне право України регулюватиметься дев’ятьма книгами, що охоплюють особисті, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини.