Віктор Лещинський: Україні потрібна нова культура проєктування для майбутньої відбудови

Українська будівельна галузь переживає глибоку трансформацію, готуючись не лише до майбутньої відбудови, а й до кардинальної зміни підходів. Саме про це «Вечірньому Києву» розповів Віктор Лещинський, очільник ГО «Національна спілка проєктної справи», наголосивши, що країні потрібна «нова культура проєктування — від регіонів до державної стратегії».

Розмова відбулася в середмісті столиці, де поруч із затишним весняним сквером стоять понівечені будівлі заводу «Артем» та житлові будинки з постійно вибитими вибуховою хвилею вікнами. Це місце яскраво ілюструє межу між війною та ілюзією миру, де стає очевидним: звичного світу не буде, а новий необхідно створювати.

«Ми вийшли за межі експертизи, бо цього потребує сам ринок»

Віктор Лещинський пояснив трансформацію своєї організації. Колишній «Національний експертно-будівельний альянс України» виконав свою первинну місію: врегулював взаємодію між експертними організаціями, зробив ринок прозорішим та сприяв цифровізації.

Проте експертиза — лише завершальний етап циклу проєктування. Вона не може існувати ізольовано від інженерів, архітекторів та проєктних компаній, які створюють продукт. Тому організація розширила функціонал і відкрила новий сектор співпраці з проєктним ринком.

Цей крок був логічним, адже Україна потребує європейської стандартизації проєктування та будівництва, що неможливо без консолідації професійної спільноти. Так з’явилася ГО «Національна спілка проєктної справи».

«Їдемо в регіони, бо саме там формується реальна практика»

Спілка активно працює з регіонами, відвідавши Дніпро, Житомир, Рівне, Хмельницький, а також плануючи поїздки до Харкова, Вінниці та інших областей. За словами Лещинського, це міф, що весь професійний досвід зосереджений у Києві; регіони часто мають сильніші та прогресивніші бюро.

Прикордонні та прифронтові регіони працюють над проєктами військового та логістичного призначення, тоді як західні області інтегрують європейські стандарти. Завдання Спілки — створити постійний майданчик для швидкого обміну цим досвідом по всій країні. Також планується створити представництва Спілки в кожній області.

Одним з актуальних викликів, що розглядається в Спілці, є ціноутворення в будівництві та моніторинг цін на будівельні матеріали. Оперативний обмін досвідом між компаніями-членами дозволяє швидко знаходити та поширювати ефективні рішення.

Першочергове організаційне завдання — об’єднати під назвою та ідеєю Спілки понад 100 проєктних організацій. Це дозволить централізовано вирішувати питання та забезпечити, щоб голос професійної спільноти був почутий органами влади.

Спілка також інтегрується в європейські інституції та щомісяця підписує договори про співпрацю з міжнародними організаціями, щоб їхній голос був чутний не лише в Україні, а й у всьому світі.

«Я не люблю слово „відновлення”»

Говорячи про відбудову деокупованих територій, Віктор Лещинський наголосив, що не любить слово «відновлення», оскільки воно передбачає повернення до того, що було. Натомість, він пропонує стратегічний підхід: оцінювати нові економічні перспективи, робочі місця та потенціал для повернення населення.

Деякі території отримають абсолютно новий функціонал з урахуванням європейських ініціатив щодо просторового розвитку. Це вже не просто будівництво, а геополітика, стратегія державного розвитку та наукове планування простору, що потребує надзвичайно серйозного професійного підходу.

Щодо знесення «сталінок» та «хрущівок», Лещинський вважає, що це наразі політична декларація. Такі заяви лунали вже 20–25 років, але жоден кейс не був впроваджений через неврегульоване законодавство (потрібен консенсус 100% мешканців), війну та обмежені бюджетні ресурси.

Найреалістичнішим сценарієм є європейська модель реновації, за прикладом країн Балтії та Східної Європи. Вона передбачає модернізацію старого фонду через пільгове кредитування, муніципальні програми, державні гарантії та співфінансування мешканців, що дозволить продовжити терміни експлуатації будинків ще на 50–60 років.

«Сьогодні проєктант недооцінений»

Серед найгостріших проблем ринку Віктор Лещинський назвав недооцінену вартість інтелектуальної праці. Якщо зарплати будівельників зросли (у Києві до 37 тисяч гривень, в області майже до 35 тисяч гривень), то проєктна сфера гостро недофінансована. Це відлякує молодих спеціалістів та знижує престиж професії.

Спілка працює над переглядом нормативної бази ціноутворення, вартості людино-дня та підходів до державних закупівель. За словами Лещинського, якщо цього не зробити, країна ризикує втратити ціле покоління фахівців.

Кадрове питання — найбільший виклик. Молодь виїжджає за кордон, і якщо держава не створить умови для повернення, цей ресурс буде втрачений. Для забезпечення життєздатності країни необхідно підтримувати молоді сім’ї та фахівців, створюючи можливості для розвитку в Україні.

Що стосується освітнього процесу, то у 2025-му році багато ЗВО недобрали абітурієнтів, що призведе до нестачі фахівців у майбутньому. Молоді потрібна жива практика, сучасні кейси та вміння мислити концептуально, щоб залишатися в професії та в Україні.

Віктор Лещинський підсумовує, що головне в будівельній галузі — це люди. Можна знайти матеріали, технології та інвестиції, але без професіоналів та молоді майбутнє буде втрачено. «Після війни Україну відбудовуватимуть не бетон і не гроші. Її відбудовуватимуть люди», — переконаний він.

До слова, 6 травня у Києві відбулася робоча зустріч представників Національної спілки проєктної справи.