У Софії Київській відкрили виставку «Call signs/Позивні» про код воїна

У Національному заповіднику «Софія Київська», а саме у Будинку митрополита, відкрився мистецький проєкт «Call signs/Позивні». Ця інтерактивна виставка розкриває реальні історії українських захисників через їхні військові псевдоніми, досліджуючи військову ідентичність через призму сучасного мистецтва.

Експозиція поєднує живопис, діджитал-арт та інтерактивні інсталяції. Вона зосереджена на тому, як у війську позивний стає для бійця другим ім’ям. Ініціаторами проєкту стали українська художниця Тетяна Пранчук та військовослужбовці Олексій Паляничка (Немо) і Данило Проскурін (Доц). Координатором виступив Євген Солонина (Мурзік).

У війську позивний стає для бійця другим ім’ям, що народжується в колі побратимів під час тренувань чи бойових виїздів. Це не просто псевдонім, а стисла сутність людини, її „код воїна“, за яким її знають, пам’ятають і впізнають у радіоефірі. Виставка, реалізована у співпраці Медіацентру Сухопутних військ ЗСУ та заповідника, трансформує ці таємні військові ідентифікатори у частину загальнонаціональної культурної пам’яті, — розповідають куратори експозиції.

Центральною інсталяцією стала робота художниці Тетяни Пранчук під назвою «Дерево позивних». Вона поєднує чернігівську вишивку з патчами, на яких зображені реальні позивні військових. Мисткиня пояснює, що гілки дерева символізують широкий спектр значень – від професій та географічних назв до міфологічних образів. У корінні закладено архетипи Адама і Єви, а на вершині – «космічні» позивні, що відображає зв’язок бійця з історією та вічністю. Окрім цього, Пранчук представила фрагменти з «Абетки позивних», де кожна літера візуалізована через антропоморфні образи, наприклад, Ангел чи Явір.

Тетяна Пранчук наголошує, що позивний – це не просто псевдонім, а своєрідна ініціація людини як воїна. Якщо ім’я при народженні дають батьки, то позивний людина обирає сама або здобуває серед побратимів, і він стає відображенням її суті на певний період, а часто й на все життя.

Важливою частиною експозиції є мультимедійна складова. Відвідувачі можуть прослухати аудіоновели з голосами військових та їхніх рідних, а також переглянути відеороботу Дарини Фес, де воїни озвучують понад сотню позивних, щоб ті не загубилися в часі. Свій голос аудіоматеріалам надав актор Київського академічного драматичного театру на Подолі, заслужений артист України Ігор Волков.

Полковник Андрій Подік, начальник управління комунікацій Командування Сухопутних військ ЗСУ, підкреслив, що українські захисники — це люди глибокої духовності та культури, яка проявляється, зокрема, через їхні позивні. На його думку, позивні виходять за межі секретних кодів, перетворюючись на зброю проти ворога та вічну пам’ять про тих, хто боронить державу або віддав за неї життя.

Для військового Данила Проскуріна, відомого за позивним «Дос», проєкт має глибоко особистий меморіальний вимір. Він присвятив експозицію пам’яті свого друга дитинства, капітана Андрія Антоненка, який загинув у 2024 році на Покровському напрямку. Участь родини загиблого героя у відкритті підкреслила, що позивний — це не лише інструмент війни, а й живий зв’язок між фронтом і тилом.

Жанна Очеретяна, завідувачка відділу освітницько-культурної роботи Національного заповідника «Софія Київська», наголосила на важливості презентації армії як середовища талановитих і освічених сучасних людей. Вона зауважила, що виставка в Будинку митрополита, сакральному місці, де бере початок українська історія, символізує тяглість традицій через сучасні образи війни.

Виставка закликає побачити за короткими іменами на шевронах реальні обличчя та долі, підтверджуючи, що боротьба за Україну — це водночас і боротьба за право на власну культуру та історію.

Виставка «Call signs/Позивні» триватиме до 26 травня щодня з 10:00 до 18:00 (каса та вхід – до 17:30). Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 24, Будинок Митрополита, 3-й поверх. Вартість квитка: 150 гривень, пільговий – 75 гривень.