Бессарабський ринок у Києві: провал гастрономічного хабу та порожні ряди

Спроба перетворити історичний Бессарабський ринок у Києві на сучасний гастрономічний хаб за аналогією з популярним Kyiv Food Market на Арсенальній зазнала повного фіаско. Легендарна торговельна точка столиці, що знову опинилася в центрі скандалу та невизначеності, зараз майже повністю спорожніла.

Торгові ряди залишилися без продавців, а більшість резидентів фуд-холу з’їхали. Проєкт, який мав дати друге дихання знаковій локації, опинився на межі остаточного закриття. Ця ситуація викликала хвилю обурення серед урбаністів, краєзнавців та пересічних киян.

Дослідник та активіст Єгор Кравець після візиту на Бессарабку у своєму розлогому дописі зазначив, що побачив там «картину сумну до болю — все порожнє. За прилавками торгових рядів ані продавця, з фуд-холу майже всі поз’їжджали».

Економічний глухий кут: високі ціни та відсутність ексклюзиву

Як зазначає видання Big Kyiv, однією з головних причин невдачі стала економічна стратегія. Будь-який гастрономічний проєкт у центрі столиці функціонує в умовах жорсткої конкуренції. Проте, авторам концепції оновленого Бессарабського ринку з якихось причин здалося, що лише назва локації привабить клієнтів.

Експерти підкреслюють, що район навколо Хрещатика, Арени та вулиці Басейної і без того перенасичений закладами харчування. Щоб залучити сюди вибагливу київську публіку, потрібно було пропонувати щось унікальне або вигідне за ціною. Натомість відвідувачі отримали високі прайси при середній якості продуктів.

«У цій ситуації затягти публіку можна було б двома варіантами: або чимось дуже-дуже ексклюзивним, або дешевим, — підкреслює Єгор Кравець. — Ринок Їжі ж пропонував дороге і звичайне. Алкоголь був монополізований, банальний і за цінами фешенебельних коктейль-барів. Крафтярі, як пивні, так і ті, що по винам чи настоянкам, місця тут не мали».

За спостереженнями Кравця, кримськотатарська кухня на майданчику виявилася значно дорожчою та поступалася за якістю мережевим закладам поблизу. Ціни на каву, борщ чи піцу не мали, на його думку, жодного економічного обґрунтування для споживача, а «один схожий досвід — несмачна їжа за оверпрайс — і ти більше назад не повертаєшся».

Традиційні сільськогосподарські прилавки, які вирішили зберегти, також не врятували ситуацію. Торгівля «із запахом ностальгії» за супермаркетовими цінами не зацікавила ані молодь, ані туристів, яким бракувало автентичного колориту.

Логістична ізоляція та інженерні пастки

Другий чинник провалу концепції — ігнорування міського середовища та специфіки самої будівлі. Успіх Kyiv Food Market забезпечила зручна транспортна розв’язка: метро «Арсенальна», паркінг поруч та природні пішохідні потоки з Печерська.

Натомість будівля Бессарабського ринку фактично відрізана від комфортних пішохідних маршрутів столиці.

«Будівля Бессарабського ринку сьогодні — це відрізана скибка, — пояснює Кравець. — Від площі Українських Героїв до неї не веде жоден безбар’єрний прогулянковий маршрут. Бульвар Шевченка і парний бік Хрещатику також відрізані. Та й із Басейної шлях кручений».

Окрім складного пішохідного транзиту та відсутності необхідного паркінгу, важким тягарем на проєкт лягла сама будівля. Це пам’ятка архітектури, що вимагає специфічного догляду та значних інвестицій у комунікації. На відміну від технічних майстерень на Арсенальній, де було легко залити нове покриття та завести обладнання, Бессарабка виявилася не готовою до комфортного річного циклу.

«Будівля Бессарабського ринку для комфортного і довгого перебування публіки наразі не годиться. Аби влітку тут не було до біса задушливо, а взимку надто холодно, треба здійснити чудеса інженерної думки і вкласти значні кошти. Вже не кажучи, що окремої уваги потребує ретельне збереження автентичних деталей».

Головна помилка: «кулуарні кулуари» замість діалогу з громадою

Найвагомішою причиною чергового провалу експерти називають кулуарність. Бессарабський ринок є комунальним майном, яке належить усій київській громаді. Спроби міської влади чи керівництва КП «Бессарабський ринок» віддати об’єкт під сумнівну концепцію без прозорого конкурсу, залучення урбаністів та публічного обговорення з містянами призвели до логічного фінішу.

Кияни завжди чутливо реагують на маніпуляції з історичним спадком міста. Спроба «по-тихому» вести бізнес на знакових метрах у центрі Києва не спрацювала в сучасних реаліях.

«Бессарабка — це надбання всієї київської громади. Кияни до неї вельми небайдужі. І, певен, були б раді долучитися до процесу обмірковування її перспектив, — наголошує Єгор Кравець. — Спроба ж провести проєкт такого масштабу тишком-нишком, поза долученням спільноти, зрештою й призвела до фіаско».

Експерти закликають керівника комунального підприємства Миколу Ковальчука та міську адміністрацію припинити пошуки «непрозорих інвесторів» для чергового сумнівного перезапуску.

«Не треба. Не дев’яності на дворі, не нульові і вже далеко не десяті, — звертається активіст до керівництва КП. — Рішати під килимом із пацанами — воно просто не спрацює. Хочете результат, кличте до столу місто. І містян. Зберемося, може що робоче вигадаємо».

Що далі?

Порожні ряди Бессарабки свідчать про те, що управлінські підходи до комунальної нерухомості Києва потребують радикальних змін. Місто не може дозволити собі тримати в центрі порожній пам’ятник неефективному менеджменту.

Бессарабський ринок має жити, але його нова концепція повинна спиратися на прозорість, безбар’єрність, врахування архітектурної цінності та реальний комфорт для жителів міста, а не лише на бажання швидко заробити на орендних ставках. Big Kyiv продовжує стежити за ситуацією навколо Бессарабського ринку та очікує на офіційну позицію КП «Бессарабський ринок» та КМДА щодо подальшої долі об’єкта.